Варикоцеле

Варикоцеле (варикозне розширення вен сім’яного канатика (гроноподібного сплетіння)) – досить поширене захворювання. Їм страждають не менше 28% чоловіків у віці 10-40 років. Варикоцеле – це одна з провідних причин чоловічого безпліддя (близько 50% серед усіх причин безпліддя у чоловіків). Зовні варикоцеле проявляється наявністю розширених, звивистих судин в лівій половині мошонки, які добре визначаються при огляді та пальпації.

Як правило, пацієнти скаржаться на тягнучі болі в лівій половині калитки, що посилюються до вечора, а також при підйомі важких предметів, фізичних навантаженнях. Клінічні прояви варикоцеле виникають далеко не завжди, часто навіть у пацієнтів з безпліддям немає ніяких скарг. ,

Основним способом скрининг-діагностики варикоцеле є пальпація калитки. Майже 95% випадків варикоцеле виявляються саме так. Проте, для остаточного підтвердження діагнозу і планування лікування потрібне виконання ультразвукового дослідження (УЗД) з допплерографіею, яке може бути виконане нашими досвідченими фахівцями.

Додатковими інструментами дослідження можуть бути:

• антеградна венографія;
• ретроградна нирково-яєчкова венографія;

трансскротальна тестікулофлебографія.

Варикозне розширення вен в сім’яному канатику і яєчках спостерігається через підвищення венозного тиску, в результаті якого кровоносні судини розтягуються і через деякий час утворюють сплетіння. Порушення кровотоку і локальне скупчення крові в яєчку приводить до підвищення його внутрішньої температури, що провокує ослаблення вироблення сперматозоїдів, імпотенцію, а потім і безпліддя.

У похилому віці причиною варикоцеле може бути поява в сечостатевій системі чоловіка різних, в тому числі злоякісних, пухлин. Особливо це стосується новоутворень в нирках, які перешкоджають нормальному току крові.

Іноді причиною варикоцеле називають генетичну схильність пацієнта до слабкості стінок венозних судин, особливо якщо у кого-небудь з членів його сім’ї діагностували серцеву недостатність або варикозне розширення вен. Також до факторів, що провокує варикоз в яєчку і сім’яному канатику, відносять тромбоз і підвищений кров’яний тиск в мошонці і черевній порожнині (наприклад, через тривалих фізичних навантажень або частих запорів).

Отже,підсумуємо, основною причиною виникнення варикоцеле вважається генетична схильність, а також:

• новоутворення, що локалізуються у заочеревинному просторі;
• травми механічного та іншого характеру в області паху;
• захворювання сполучної тканини (гострі чи хронічні);
• перегин у насіннєвому канатику (як наслідок грижі);
• запор, діарея або геморой у хронічній формі;
• постійне здавлювання сім’явивідних шляхів;
• порушення функцій кишківника та інших органів;
• надмірні фізичні навантаження, важка робота «на ногах»;
• носіння некомфортної спідньої білизни;
• нерегулярне статеве життя та інші запальні процеси.

Варикоз насіннєвого канатика має кілька стадій, кожна з яких характеризується своїми особливостями. У міру прогресування хвороби погіршується самопочуття та якість статевого життя чоловіка, зростає ризик безпліддя.

1 ступень варикоцеле

Характеризується слабо вираженою симптоматикою та змащеною клінічною картиною. Невеликий дискомфорт у сфері яєчок, зазвичай, списується інші причини. Загострення стану та переходу хвороби у 2 стадію сприяють такі фактори:

Травми яєчка та мошонки.

Проблеми з нирками, що спричиняють порушення кровотоку в яєчній вені.

Поставити діагноз варикоцеле 1 ступеня можна лише під час спеціального ультразвукового обстеження.

2 ступінь варикоцеле

Спочатку больові відчуття та загальна симптоматика практично не посилюються. Але насторожити має набухання вен, яке відчувається при самоогляді та обмацуванні. Також може спостерігатися незначне підвищення температури, що ускладнює приплив крові до яєчок, що, у свою чергу, призводить до уповільнення зростання сперматозоїдів.

Потім біль і неприємні відчуття стають дедалі виразнішими. Особливо яскраво проявляє себе набряк під час спеки, увечері, при сидячому способі життя.

3 ступінь варикоцеле

Це найбільш занедбана стадія. Вона характеризується хворобливістю та погіршенням самопочуття. Яєчко зазнає сильних візуальних змін, зменшується у розмірі. Мошонка через постійний набряк, навпаки, стає все більше. Больовий синдром може переслідувати пацієнта цілодобово.

На малюнку видно, що з правого боку вена яєчка впадає в нижню порожнисту вену, яка збирає кров від нижньої половини тіла, зліва ж сім’яна вена впадає в ліву ниркову, що пов’язано зі взаєморозташуванням аорти та порожнистої вени та пояснює більшу частоту розвитку розширення вен калитки ліворуч.

Нормальний кровотік по яєчковій вені спрямований знизу вгору (зелена стрілка). Щоб кров не текла у зворотньому напрямку в яєчкової вені є клапани, які забезпечують нормальний відтік крові. На жаль, досить часто ці клапани сходяться не в повному обсязі, кров тече назад, що призводить до підвищення тиску в вені та її розширення. Розширення ще більше порушує роботу клапанів і незабаром формується патологічний зворотний кровотік по яєчковій вені в напрямку калитки (червона стрілка). Хоча кров все ж відтікає від яєчка по дрібним венах, що впадають у внутрішню здухвинну вену, але тиск венозної крові в системі сім’яної вени призводить до різкого розширення судин, що оточують сім’яній канатик.

Всі методи лікування зводяться до припинення кровотоку по сім’яній вені. Відновити нормальний напрямок кровотоку по ній неможливо, але в цьому немає необхідності, оскільки при розвитку варикоцеле формуються достатні обхідні шляхи відтоку венозної крові від яєчка.

Існуючі методи можна розділити на дві групи: хірургічні та ендоваскулярні.

Хірургічні операції  – перев’язка яєчкової вени на різному рівні, лапароскопічне кліпування, мікрохірургічні анастомози. Хірургічне втручання може виконуватися з різних доступів: розріз на животі або в паховій ділянці.

Варикоцеле у чоловіків успішно лікується шляхом хірургічної операції навіть на запущених стадіях.

Ендоваскулярне втручання – емболізація варикоцеле

Емболізація варикоцеле – це високотехнологічна малоінвазивна процедура, яку виконують ендоваскулярні хірурги. Процедура проводиться під місцевою анестезією. Після анестезії шкіри розчином лідокаїну, пунктують вену на стегні і через неї вводиться катетер товщиною менше 2 мм.

Катетер проводиться в сім’яну вену і через нього вводяться спеціальні емболізуючі спіралі та склерозуюча речовина. Вони повністю перекривають просвіт вени, і блокують патологічний кровотік. Таким чином, вена закривається зсередини, без операції.