Пахова кила

Пахова кила (грижа) – патологічний процес, під час якого внутрішні органи черевної порожнини випинаються разом із навколишнім парієнтальним (що вистилає черевну порожнину) листком очеревини до пахвинного каналу. В свою чергу, пахвинний канал – порожнинне утворення, що знаходиться в товщі широких м’язів живота. У цій порожнині у чоловіків розташовуються елементи сім’яного канатика, у жінок – кругла зв’язка матки. Радикальне лікування пахової грижі – операція. До захворювання найбільше схильні чоловіки, на їхню частку припадає близько 97% всіх випадків патологій.

В клінічній практиці виділяються:

• косі форми, при яких грижовий мішок проходить у товщі пахвинного каналу разом із структурами сім’яного канатика у чоловіків або круглою зв’язкою матки у жінок. Цей вид грижі майже завжди односторонній. З’являється в дитячому і молодому віці, може мати специфічний характер. Невиліковні випадки поступово прогресують, грижовий мішок опускається в мошонку. У такому разі формується пахвинно-мошонкова грижа;
• прямі форми – сформований грижовий мішок йде досередини від сім’яного канатика. Ці грижі, як правило, формуються у літніх людей, частіше визначаються з двох боків. В мошонку не опускаються.

Основні симптоми пахової грижі:

• припухлість в паховій області, яка збільшується при кашлі та напруженні, а також в положенні тіла стоячи;
• тягнучі болі, що посилюються при кашлі, чханні, різких рухах, тривалій ходьбі, напруженні тощо;
• хворобливість і дискомфорт при ходьбі, під час підняття важких предметів, присідання, м’язових напругах;
• дискомфорт і розпираюче відчуття тяжкості внизу живота.

При великих грижах з’являються скарги на порушення нормальної діяльності шлунка, утруднене та хворобливе травлення, незручності при ходьбі. Якщо в патологічний процес залучений сечовий міхур, з’являються порушення сечовипускання, при натисканні на грижу виникає неконтрольований позив до сечовипускання. У сечі можуть міститися домішки крові.

Пахова грижа, що існує тривало, значною мірою негативно впливає на статеве життя чоловіка. Особливості анатомічного розташування грижового випинання в безпосередній близькості з судинами сім’яного канатика призводять до негативного впливу на його функції. Порушення кровообігу може призвести до зміни терморегуляції мошонки, що тягне до зміни функціональних властивостей простати, порушення стабільності сперматогенезу.

Найпоширеніші причини пахової грижі:

• часті та сильні закрепи;
• надмірне тривале фізичне навантаження, що супроводжується підняттям важких предметів. У чоловіків це — причина формування грижового випинання в 70% випадків. Особливо часто так відбувається у спортсменів-початківців, які швидко збільшують обтяжливу вагу без належної підготовки м’язів до такого навантаження;
• у жінок основна причина — вагітність, часті пологи;
• хірургічне видалення простати або апендикса;
• булімія;
• перитонеальний діаліз;
• різкі коливання маси тіла (як підвищення, так і стрімке зниження);
• у новонароджених — відхилення анатомічного розвитку, що сталися внутрішньоутробно або під час передчасних пологів;
• спадкова схильність;
• аневризма черевної аорти;
• важкий тривалий кашель;
• травми паху;
• ослаблені м’язи очеревини та пахового кільця.

Насамперед лікар проводить огляд пацієнта, вислуховує його скарги. Проводиться пальпація пахвинної області з пальцевим дослідженням зовнішнього пахвинного кільця.

Також пахова грижа діагностується з використанням таких інструментальних методів:

• УЗД патологічного випинання. Лікар візуалізує вміст грижового мішка, оцінює стан органів малого тазу та черевної порожнини.
• Комп’ютерна томографія. Доцільно застосовувати у пацієнтів із вираженим ожирінням, частими рецидивами патології, а також грижами, які погано піддаються лікуванню.
• МРТ. Дана методика обстеження застосовується для диференціації пахвинної грижі від хвороб опорно-рухового апарату.
• Якщо лікар підозрює, що у пацієнта присутні супутні патології, він спрямовує на обстеження до суміжних фахівців — пульмонолога, кардіолога, терапевта.

Найбільш ефективним способом позбутися випинання в паху є хірургічне втручання – герніопластика.Операцію проводять планово чи терміново, це залежить від стадії захворювання. Варіанти виконання герніопластики:

• Традиційним відкритим способом (через розріз – пластика пахових гриж за Ліхтенштейном).

• Малоінвазивним лапароскопічним методом (через невеликі проколи з введенням ендоскопічних інструментів).

Також можливі такі типи герніопластики:

• З використанням власних тканин пацієнта (натяжний метод): після видалення ділянки розтягнутої очеревини – грижового мішка – проводиться підшивання м’язів та зв’язок;
• За допомогою штучних поліпропіленових сіток (сітчастих імплантів): зміцнення тканин із застосуванням міцних, гіпоалергенних матеріалів.

Хірургічні маніпуляції проходять під загальним наркозом чи із застосуванням спінального чи епідурального знеболювання: вибір анестезії залежить від складності випадку.

Можна також спробувати варіант лікування пахвинної грижі без операції. Це комплекс тимчасових заходів, завдяки яким вдається стабілізувати зростання грижового утворення та запобігти загрозі життю пацієнта. Таке лікування спрямоване на усунення факторів, що провокують випинання. Що рекомендується робити:

• Носити бандаж – для компенсації роботи ослаблених м’язів та штучного зміцнення черевної стінки;
• Уникати надмірних фізичних навантажень;
• Нормалізувати функцію ШКТ, дотримуватися дієти для налагодження випорожнень, лікування запорів, здуття живота;
• Позбутися кашлю.

Лікування пахової грижі без операції можуть призначити, коли хірургічні маніпуляції протипоказані (тяжкі хвороби серця та судин, погане згортання крові, захворювання печінки та нирок, вагітність та лактація). Ще раз наголошуємо, ефект від консервативного лікування тимчасовий і не дає можливості позбутися грижі назавжди.

Якщо ви хочете швидко повернутися до активного життя, потрібно:

• приймати препарати, призначені лікарем;
• підтримувати гігієну, стежити за станом післяопераційної рани – обробляти її антисептиком, змінювати пов’язки;
• обмежити фізичну активність у післяопераційний період;
• не відвідувати парних;
• не плавати в басейнах та водоймах;
• замість ванни приймати душ;
• носити спеціальний бандаж та компресійну білизну.
• Також важливо правильно харчуватися та робити спеціальну гімнастику, яка допомагає прискорити відновлення після пахвинної грижі.